Урбанофлора міста Приморськ

Наслідки наростаючої урбанізаціі в сучасному світі знаходяться у сфері пізнання різноманітних наук, при цьому найважливішим аспектом даної проблеми є моніторинг біологічного різноманіття міських територій як головної умови їх сталого розвитку.

Дослідження урбанофлор – один з пріоритетних напрямків сучасної ботаніки, наукове значення якого неухильно зростає у зв’язку з посиленням антропогенного пресу як у часі, так і в просторі. Результати досліджень урбанофлори дають важливий і цінний матеріал для виявлення зонально-регіональної специфіки прояву урбанізації [PROTOPOPOVA, 1991]. Оптимізація, раціональне використання, моделювання розвитку рослинного покриву міст неможливі без інвентаризації та аналізу урбанофлор. Північне Приазов’я –
унікальний за походженням та природними умовами регіон. Він характеризується високим різноманіттям як рослинних видів, так і екосистем загалом [KOLOMІJCHUK, 2012]. Дана територія здавна привертала до себе увагу натуралістів і тому її ботанічні
дослідження відзначаються значною кількістю матеріалів [BІLIK, 1963; KRASNOVA, 1973; BURDA, 1988; TISHHENKO, 2001; KOLOMIJCHUK, 2002, 2012, MALTSEVA, 2014 ТА ІНШІ], але вони є фрагментарними і не відображають цілісної картини рослинного світу регіону. Робіт, присвячених дослідженню урбанофлор Північного Приазов’я, недостатньо. Урбанофлора Приморська, одного з міст Північного Приазов’я, яке має цікаву історію господарського освоєння, являє особливий інтерес.
Матеріали та методи дослідження
Маршрутні та напівстаціонарні дослідження на території міста Приморськ проводились протягом 2013–2015 рр. Були охоплені всі типи міських екотопів (пустирі, звалища, вулиці, автодороги, житлові квартали багатоповерхових будівель і приватного сектора, газони міста, дитячі майданчики, спортивні комплекси та ін.) з різним ступенем антропогенного навантаження. Збирання, фіксування гербарного матеріалу та камеральна обробка зборів виконані за загальноприйнятими методиками. Були вивчені гербарні фонди кафедри ботаніки та садово-паркового господарства Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького.
Конспект урбанофлори приведений відповідно до видання «Vascular plants of Ukraine: a nomenclatural checklist» [MOSYAKIN, FEDORONCHUK 1999]. Аналіз видової різноманітності флори здійснено на основі загальноприйнятого морфолого-кологогеографічного методу та методів порівняльної флористики. Для аналізу біоморфологічної структури урбанофлори Приморська були обрані біоморфологічні ознаки, які практично не залежать від впливу екологічних факторів [RAUNKIER, 1936].
Результати досліджень та їх обговорення
Місто Приморськ (46˚44 пн.ш., 36˚21 сх.д.), в минулому Ногайськ, з населенням більше 12 тис. чоловік і більш ніж 200-річною історією, є адміністративним центром Приморського району Запорізької області. Територія міста складає 24,99 км2.
Видовий склад урбанофлори міста Приморськ включає в себе 556 видів деревних, чагарникові та трав’яних рослин, які відносяться до 233 родів та 61 родини. В складі урбанофлори представлено два відділи: Magnoliophyta – 547 видів, 60 родин, 227 родів та Pinophyta – 9 видів, 1 родина і 6 родів. Отже, основу флори складають покритонасінні – 98,4 % від загальної кількості видів. Клас Liliopsida представлений 12,4 % від загальної кількості родин, 18,3 % – родів та 12,6 % – видів, Magnoliosida – 87,6 %, 81,7 %, 87,4 % відповідно (табл.1).
Провідними родинами досліджуваної урбанофлори є Asteraceae (87 видів; 15,7 %), Poaceae (49; 8,6 %), Fabaceae (46; 8,3 %), Rosaceae (37; 6,6 %), Brassicaceae (32; 5,7 %), Boraginaceae (25; 4,4 %), Lamiaceae (21; 3,5 %), Scrophulariaceae (15; 2,6 %),
Caryophyllaceae і Apiaceae (по 11; 2,1 %). Десять перших родин, що становлять основну частину систематичного спектру, охоплюють 332 види рослин — 59,8 % від загальної кількості. У флорі Приморська перші три місця належать родинам Asteraceae, Poaceae
та Fabaceae, що характерно для голарктичних флор взагалі [GROSSGEJM, 1936; MALYSHEV, 1972]. На ці три родини припадає 33,7 % (138 видів) загальної кількості видів всієї флори.

Таблиця 1
Основні пропорції урбанофлори Приморська

Table 1
The basic proportions of urban flora of Primorsk

ТаксониЧастка родин, %Частка родів, %Частка видів, %
Pinophyta 1,62,61,6
Magnoliophyta98,497,498,4
в тому числі:
Magnoliosida87,681,787,4
Liliopsida12,418,312,6


За основною біоморфою більшість представників урбанофлори – це трав’янисті рослини, які складають 84,6 % (470 видів). Відсоток дерев та кущів сумарно не перевищує 13,7 % (76 видів). Участь кущиків, напівкущів та напівкущиків разом не перевищує 2 %, що вказує на рівнинний характер дослідженої флори. За даними інших дослідників урбанофлор [MOYSІYENKO, 1998; MELNIK, 2001; ARKUSHYNA, 2004] напівкущі та напівкущики є одними з найменш стійких груп до дії урбанізації.
За тривалістю життєвого циклу в урбанофлорі Приморська переважають полікарпіки 71,2 % (396 видів), з яких 53,7 % складають трав’янисті рослини, а дерев’янисті і напівдерев’янисті – 17,5 %, однак це не зменшує їх ценотичної ролі у формуванні рослинного покриву. Монокарпічні трави, серед яких є дициклічні та моноциклічні монокарпіки, складають 28,8 % (160 видів). Збільшенню кількості
монокарпіків сприяє інвазія адвентивних рослин.
В результаті аналізу біологічних типів серед видів урбанофлори Приморська встановлено переважання терофітів 42,1 % (234 види), друге місце посідають гемікриптофіти 26,3 % (146 видів). Порівнюючи спектри природних флор та їх трансформованих внаслідок урбанізації варіантів, дослідники вказують, що урбанізація призводить до зменшення ролі гемікриптофітів та збільшення долі терофітів
[MOYSІYENKO, 1998; MELNIK, 2001]. Наступні біологічні типи представлені у незначній кількості та загалом становлять 31,6 %, а саме криптофіти – 16,2 % (90 видів) та фанерофіти – 15,4 % (86).
По відношенню до вологості найбільшою екологічною групою є група видів помірного зволоження, яка складається з 257 видів (46,3 % від загального числа в досліджуваній флорі). До неї входять ксеромезофіти (162 види; 29,2 %), мезофіти (85; 15,4 %) і гігромезофіти (9; 1,7 %). Друге місце займає група посухостійких видів, до якої належать власне ксерофіти (132; 23,7 %) і мезоксерофіти (117; 21,1 %).У сумі в цій групі налічується 249 видів (44,8 %). Такі високі показники ксерофільного ряду обумовлені впливом антропогенного тиску і відповідають зональній приуроченості досліджуваної території – степовій зоні України. Відносно невелика кількість видів входить до групи вологолюбивих (мезогігрофітів, гігрофітів і гідрофітів) – 50 (8,9 %). Одним з важливих екологічних факторів в житті рослин є світло. У цілому відмічено переважання світлолюбивих та тіньовитривалих видів (73 % від усієї урбанофлори), що можна пов’язати з наявністю в місті великої кількості добре освітлених ділянок. Тіньолюбиві та світловитривалі види по відношенню до освітлення
переважно зростають в малопорушених місцезростаннях (зелені зони, парки, сквери, лісопарки) – 27 % видів.
Певна своєрідність урбанофлори Приморська зумовлена його близьким розташуванням від берега Азовського моря та наявністю на його території річки Обіточна та її притоки – річки Кільтічія. Дослідження формування та розвитку гідрофільного компонента в міській флорі Приморська є досить важливим моментом, як складового компоненту урбанофлори в цілому. Систематичний аналіз макрофітів р. Обіточна показав, що гідрофільний компонент нараховує 36 видів вищих рослин з 23 родів та 16 родин. Так, в прибережній зоні нами були відмічені густі зарості гелофітів (повітряно-водні рослини, в яких частина пагонів знаходиться у водному середовищі, а інша над поверхнею води) [SADCHIKOV, 2004], які представлені Phragmites australis (Cav.) Trin. ex. Steud., Typha angustifolia L., Typha latifolia L., Scirpus lacustris L., асоціації яких домінували. Серед інших гелофітів в цій зоні були знайдені асоціації Carex acuta L., які мали локальний характер розміщення. Серед плейстофітів (рослин з плаваючими на поверхні води асимілюючими органами) відмічені асоціації Lemna minor L. та Hydrocharis morsus-ranae L. Група гідатофітів (занурені рослини) представлена невеликими асоціаціями Ceratophyllum demersum L. та Potamogeton lucens L. Таким чином, гідрофільний компонент урбанофлори Приморська представлений трьома екологічними групами. На формування флори водойм та їх берегів впливає проведення сінокосіння, випас тварин, які витоптують та поїдають наземну, прибережно-водну і водну рослинність. У результаті трав’яний покрив прибережних територій сильно порушується, на них панують рослинні угруповання з явним домінуванням бур’янисто-рудеральних видів (Cichorium intybus L., Cyclachaena xanthiifolia (Nutt.) Fresen., Lactuca tatarica (L.) C.A. Mey., Urtica dioica L.). Ґрунт
окремих ділянок берегів настільки сильно ущільнений, що повністю позбавлений навіть одиничних рослин.
Адвентивний компонент флори міста Приморськ нараховує 143 види, які відносяться до 97 родів та 29 родин. Індекс адвентизації складає 25,7 %, що говорить про значну ступінь трансформації флори. Серед адвентивних видів досліджуваної урбанофлори більшість складають аколютофіти (випадково занесені види, які розповсюджуються в результаті антропогенної трансформації рослинного покриву) 43,6 %, або 64 види, зокрема до них віднесені Anisantha tectorum (L.) Nevski, Cardaria draba (L.) Desv., Reseda lutea L. та ін. Рослини, які дичавіють поблизу місць культивування людиною – ергазіофіти – займають друге місце по загальній кількості видів їх 52 види, або 38,5 %. Найбільш розповсюджені серед них Acer negundo L., Amorpha fruticosa L., Calendula officinalis L. та ін. Адвентивний елемент Приморська нараховує 27 видів ксенофітів, або 17,9 %. Ця група є найбільш цікавою для встановлення конкретних шляхів інвазії адвентивних рослин. Адже вони занесені не надто давно, зростають локально поблизу місця їх
занесення, що дозволяє досить точно визначити центри інвазії цих видів. Аналіз адвентів м. Приморська показав, що основними шляхами їх заносу є дорожньо-транспортна мережа, міське озеленення, прилеглі агроландшафти. У міській флорі виразно переважають види древньосередземноморського походження (середземноморського, середземноморсько-ірано-туранського та ірано-туранського), які складають 56,6 % від загального числа адвентивних видів досліджуваної флори.
Висновки
Проаналізована систематична, екологічна, біологічна структура урбанфлори міста Приморськ. Встановлено, що видовий склад урбанофлори Приморська налічує 556 видів з двох відділів, 61 родини та 233 родів. У результаті дослідження систематичної структури встановлено зональні риси урбанофлори Приморська, виражені у складі спектрів провідних родин та родів, головних пропорціях та
співвідношеннях. Проведений аналіз розподілу видів по групам біоморфологічного спектру показав, що флора міста повинна оцінюватися як «терофітно-гемікріптофітна». Лідируюче положення терофітів обумовлено сильною трансформацією рослинного
покриву в міських умовах. Екологічна структура флори відображає кількісне співвідношення видів по групах залежно від впливу абіотичних факторів. Високий індекс адвентизаціі (25,7 %) урбанофлори м. Приморськ свідчить про досить високий ступінь порушеності її структури. Основними шляхами заносу адвентивних видів рослин досліджуваної флори є дорожньо-транспортна мережа, міське озеленення, прилеглі агроландшафти. Специфічність ознак урбанофлори міста Приморськ обумовлена лімітуючими факторами міських умов, а саме ущільненням ґрунту, транспортними зонами і суцільними забудовами, а також розташуванням поблизу берега Азовського моря та наявністю річок на його території.
Referenses

ARKUSHINA G.F. (2007). Urbanoflora Kіrovograda: Avtoref. dis. kand. bіol. nauk. Jalta, 20 р. [АРКУШИНА Г.Ф. (2007).

Урбанофлора Кіровограда: Автореф. дис. канд. біол. наук. Ялта. 20 с.]

BІLIK G.І. (1963). Roslinnіst zasolenykh gruntіv Ukrainy ii rozvytok, vykorystannia ta polіpshennia. Kyiv: Vyd-vo AN

URSR. 300 p. [БІЛИК Г.І. (1963). Рослинність засолених грунтів України її розвиток, використання та

поліпшення. Київ: Вид-во АН УРСР. 300 с.]

BURDA R.I. (1991). Antropogennaia transformatsiia flory. Kyiv: Naukova dumka. 168 p. [БУРДА Р.И. (1991).

Антропогенная трансформация флоры. Київ: Наукова думка. 168 с.]

GROSSGEJM A.A. (1936). Analiz flory Kavkaza. Baku: Izd-vo Azerbaidzh. filiala AN SSSR. 360 р. [ГРОССГЕЙМ А.А. (1936).

Анализ флоры Кавказа. Баку: Изд-во Азербайдж. филиала АН СССР. 360 с.]

KRASNOVA A.M. (1973). Ukr. botan. zhurn., 30 (5): 578-582. [КРАСНОВА А.М. (1973). Екологічний та араелогічний

аналіз флори Північного Приазов’я. Укр. ботан. журн., 30 (5): 578-582]

KRASNOVA A.M. (1974). Ocherk flory Severnogo Priazovia: Avtoref. kand. biol. nauk: 03.00.05. Kyiv. 28 p. [КРАСНОВА А.М.

(1974). Очерк флоры Северного Приазовья: Автореф. канд. биол. наук: 03.00.05. Київ. 28 с.]

KOLOMІJCHUK V.P. (2002). Florystychna ta tsenotychna rіznomanіtnіst ostrovіv pіvnіchno-zakhіdnoho uzberezhzhia

Azovskoho moria ta Sivasha: Avtoref. dis. kand. bіol. nauk: 03.00.05. Kiїv. Іn-t botanіki іm. M.G. Kholodnoho

NAN Ukrainy. 20 р. [КОЛОМІЙЧУК В.П. (2002). Флористична та ценотична різноманітність островів

північно-західного узбережжя Азовського моря та Сиваша: Автореф. дис. канд. біол. наук: 03.00.05. Київ.

Ін-т ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. 20 с.]

KOLOMIJCHUK V.P. (2012). Konspekt flory sosudistykh rastenii berehovoi zony Azovskogo moria. Kiev: Alterpres. 300 р.

[КОЛОМИЙЧУК В.П. (2012). Конспект флоры сосудистых растений береговой зоны Азовского моря. Киев:

Альтерпрес. 300 c.]

MALTSEVA S.YU. (2014). Ekologicheskaia struktura urbanoflory Severnogo Priazovia (na primere Berdianska, Primorska i

Genicheska). Mat-ly. mіzhnar. konf. molodykh uchenykh. Uman: Sochіnskyi. 94-95. [МАЛЬЦЕВА С.Ю. (2014).

Экологическая структура урбанофлоры Северного Приазовья (на примере Бердянска, Приморска и

Геническа). Мат-лы. межд. конф. молодых учених. Умань: Сочінський. 94-95]

MALYSHEV L.I. (1972). Floristicheskie spektry Sovetskogo Soiuza. Istoriia flory i rastitelnosti Evrazii. Leningrad: Nauka, 17-

[МАЛЫШЕВ Л.И. Флористические спектры Советского Союза. История флоры и растительности
Евразии. Ленинград: Наука. 17-40]
MELNIK R.P. (2001). Urbanoflora Mykolaieva. Avtoref. dis. kand. bіol. nauk. Herson, 19 p. [МЕЛЬНИК Р.П. (2001).
Урбанофлора Миколаєва. Автореф. дис. канд. біол. наук. Херсон. 19 с.]
MOSYAKIN S.L., FEDORONCHUK M.M. (1999). Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist. Kiev: 346 р.
PROTOPOPOVA V.V. (1991). Sinantropnaia flora Ukrainy i puti yeio razvitiia. Kiev: Nauk. dumka. 204 р.
[ПРОТОПОПОВА В.В. (1991). Синантропная флора Украины и пути ее развития. Киев: Наук. думка. 204 с.]
RAUNKIAER C. (1936) Life formas of plants and statistical plant geography. New York, London. 352 p.
SADCHIKOV A.P., KUDRJASHOV M.A. (2004). Ekologiia pribrezhno-vodnoi rastitelnosti: uchebn. posob. dlia stud. VUZov.
Moskva: Izd-vo NIA- Priroda, RJeFIA. 220 р. [САДЧИКОВ А.П., КУДРЯШОВ М.А. (2004). Экология
прибрежно-водной растительности: учебн. пособ. для студ. ВУЗов. Москва: Изд-во НИА- Природа,
РЭФИА. 220 с.]
TISHHENKO O.V. (2001). Roslynnіst prymorskikh kіs pіvnіchnoho uzberezhzhia Azovskoho moria: Avtoreferat dis. kand.
bіol. nauk: 03.00.05. Kyiv. 18 р. [ТИЩЕНКО О.В. (2001). Рослинність приморських кіс північного
узбережжя Азовського моря: Автореферат дис. канд. біол. наук: 03.00.05. Київ. 18 с.]

Рекомендує до друку Отримано 20.12.2015
Р.П. Мельник

Адреса авторів:
С.Ю. Мальцева
Інститут біології внутрішніх
вод ім. І.Д. Папаніна
п. Борок, Некоузський р-н,
Ярославська обл., 152742,
Росія
е-mail: svetadm32@gmail.com
А.М. Солоненко
Мелітопольський державний педагогічний
університет ім. Б.Хмельницького
вул. Леніна, 20, Мелітополь
Запорізька область, 72312, Україна

Authors’ addresses:
S. Maltseva
I.D. Papanin Institute for biology of inland waters
Russian Academy of Sciences
Borok, Nekouz district,
Yaroslavl region, 152742,
Russian Federation
е-mail: svetadm32@gmail.com
A.M. Solonenko
Melitopol State Pedagogical University
named after Bohdan Khmelnytsky
st. Lenin, 20, Melitopol
Zaporozhye region, 72312, Ukraine

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *